У міру того, як фірми освоюють хмарні обчислення й віртуалізацію, їм варто приділяти особливу увагу пристроям, на яких тепер тримається весь їхній ІТ ресурс: мережеве й інше устаткування на периметрі.

Раніше наші блогери обговорили деякі зміни, що їх віртуалізація й хмарні обчислення приносять у центри обробки даних. Зокрема, формується новий погляд на живлення й охолодження, особливо зважаючи на те, як через віртуалізацію з’являються гарячі зони. У дописах було чудово висвітлено задачі, які компанії, безсумнівно, мають якось розв’язувати.

Проте важливість периметра мережі недооцінювати теж не можна. Малий офіс і відділення великої компанії мають спільну рису. Є стінна шафа чи комора, куди й ставлять мережеве устаткування. Так само в студмістечку, де таке устаткування служить одразу кільком користувачам.

У міру того, як віртуалізація й хмарні обчислення завойовують нові території, стає дедалі більше об’єктів узагалі без апаратних засобів обчислювальної техніки. Обчислювальні потужності для них надають сервери, що знаходяться десь далеко — чи то в головній конторі фірми, чи то в стороннього провайдера програмних засобів, як-от, Salesforce.com.

Замисліться, що буде з такими об’єктами, якщо зв’язок через мережу раптом зникне. Наскільки падає продуктивність, коли хмара стає недоступна, які втрати несе фірма?  Співробітники не можуть працювати без зв’язку, але тим часом зарплатню їм платити доводиться. Телефони не працюють — і як до вас додзвонитися?  Яких зисків ви недорахуєтесь, наскільки впаде продуктивність?

Я розмовляв із численними партнерами й клієнтами, й вони розповідали мені, як їхні працівники йдуть до найближчої кав’ярні з Інтернетом, коли відмовляє мережа. Гаразд, якщо працівників усього двоє чи троє, це можливо (хоча я б нікому не порадив такий варіант «стратегії резервування»). Та якщо їх принаймні десяток, так уже не вийде.

А тепер уявіть роздрібну крамницю, де в пунктах розрахунку ціла купа різних пристроїв. Якщо платіжні термінали не діють, і покупці не можуть розрахуватися, які будуть збитки за годину?

Ясно, що все це устаткування — платіжні термінали, настільні комп’ютери, комутатори й маршрутизатори, на яких побудовано мережу — належить захистити від перебоїв енергопостачання.  Тоді наступне питання: як забезпечити резервне живлення на випадок вимкнення електромережі, на який час його має вистачати?

Можливо, на об’єкті є генератор, так що живлення від ДБЖ потрібно лише на короткий проміжок часу, поки його запустять. А чи вистачить потужності генератора на все відповідальне устаткування? Чи він розрахований лише на аварійне освітлення?

З усією пошаною до ваших ДБЖ, чи вони надаються до дистанційного керування?  Це важливо з кількох причин. По-перше, дистанційне керування дає можливість фахівцям з ІТ у головній конторі визначити, коли ДБЖ потребують обслуговування, скажімо, заміни акумулятора. Далі, якщо ДБЖ можна керувати дистанційно, ці ж фахівці можуть вибірково вимикати не дуже відповідальні пристрої, щоб насправді важливим вистачило живлення від ДБЖ на довше.

Усі ДБЖ фірми APC by Schneider Electric марок Smart-UPS та Symmetra UPS на 5 кВА й вище вкомплектовані вбудованою мережевою платою для дистанційного керування, для моделей потужністю до 5 кВА вона постачається на замовлення. Усе, що треба операторові для дистанційного керування, — програма-оглядач. Крім того, відповідні програмні засоби інтегруються з будь-якими системами керування мережею, що підтримують SNMP — спрощений протокол керування мережею.

У світі обчислювальних хмар і віртуальності захист периметра мережі вкрай важливий. Та маючи належний план резервного живлення, ви зможете радикально знизити ризик — і зберегти продуктивність праці співробітників.