Автор: Гіманшу Пател

Поглянувши на показники ринку хмарних обчислень, будь-хто з торговельних партнерів замислиться: «А як туди пробитися?»  Слушне та вчасне питання. Сподіваюся відповісти на нього в цьому короткому дописі.

Перш за все, згадані показники. У публікації CompTIA «Річний звіт № 5 про тенденції в хмарних обчисленнях» (англійською) їх хоч греблю гати. Там є посилання на дані дослідницького агентства IDC та окремі цифри, що стосуються хмар окремого базування (або приватних) та загальнодоступних (або публічних) хмар.

На ринку публічних хмар переважають пропозиції категорії «щось як сервіс» — програмні засоби (SaaS), платформа (PaaS), інфраструктура (IaaS) — де клієнтам надають доступ до ресурсів колективного користування. За даними IDC, обсяг цього ринку в 2013 році сягнув 45,7 мільярдів доларів, передбачається, що до 2018 року річний темп зростання (CAGR) цього обсягу буде 23 %. Чи ваше підприємство нині росте аж так швидко?

У галузі приватних хмар, де сервіси зовнішнього базування діють на базі виділених конкретним клієнтам серверів та інших ресурсів, IDC прогнозує на 2016 р. об'єм витрат понад 24 мільярди доларів.

І передбачає подальший розвиток. CompTIA провела опитування кінцевих користувачів, яке показало, що в понад 90 % фірм США користуються хмарними обчисленнями в тому чи іншому вигляді, а для 60 % з них хмарні сервіси становлять принаймні третину загальної архітектури інформаційно-обчислювального комплексу.

Ось як у звіті підсумовується сценарій розвитку хмарних обчислень. 

За п’ять років, що CompTIA досліджує хмарні обчислення, з можливого чинника змін вони перетворилися на істотний складник сучасної IT. Справді, хмарні обчислення руйнують стереотип фонових обчислень (як таких, що традиційно виконувалися на локальних мейнфреймах і серверах), а мобільність — стереотип фронтальних обчислень (як таких, що традиційно виконувалися на настільних або портативних комп’ютерах). 


Звертаючись безпосередньо до торговельних компаній, CompTIA пише

Торговельні компанії мають долучитися до цієї гри, але, можливо, доведеться перебудовуватися — з простого посередника, що перепродає вироби, здебільшого апаратні засоби, перетворюватися на багатопрофільного постачальника сервісів і комплексів. Звісно, деякі фірми збережуть статус-кво, але більшість змінять модель бізнесу, або, принаймні, приймуть змішаний підхід, додаючи до потоку виручки з продажу техніки складник, зумовлений сервісами.


Я цілковито з цим згоден. Як на мене, найскладніше торговельним фірмам визначитися, на якому ринку зосередити зусилля.  

Я б сказав, що перспективним з точки зору хмарних обчислень є ринок резервування й післяаварійного відновлення (ПАВ). Як і більшість хмарних сервісів, цей керунок пасує до переходу на віртуальні засоби, що відбувається вже впродовж деякого часу. Завдяки віртуалізації компаніям стало зручніше утримувати резервні примірники серверних комплексів в готовому до роботи стані поза власними приміщеннями.

Зважаючи на те, що багато фірм, особливо малих і середніх підприємств, не можуть собі дозволити спорудити «фізичний» резервний центр обробки даних, варіант із базуванням у хмарі стає вельми привабливим. Зненацька МСП стає доступним той самий рівень резервування й відновлення, що старшим сестрам-корпораціям, — при цьому в рази дешевше. Та й самі корпорації приглядаються до резервування й ПАВ у хмарі як до варіанту, що дешевший від експлуатації кількох ЦОД і при цьому дозволяє «прикрити» більше техніки засобами резервування й ПАВ.

Іще один напрямок, що цілком дозрів для переходу в хмару, — розробка програм. Колись компаніям доводилося тримати окремі сервери для розробки, а сервери для тестування відокремлювати від виробничого комплексу. Тепер усе це можна розташувати в хмарі. Ще одна перевага: хмарним ресурсам зручно змінювати цільове призначення. Щойно скінчився один проект, фірма залюбки переводить сервери на наступний, або, якщо вони не потрібні, відмовляється від них і не платить зайвого.

Щойно скінчився один проект, фірма залюбки переводить сервери на наступний, або, якщо вони не потрібні, відмовляється від них і не платить зайвого. З хмари ці сервіси доставляються користувачам незалежно від того, де вони перебувають, чи з якого пристрою зв’язуються з мережею. Далі, це миттєве розв’язання всіх проблем, пов'язаних з явищем під назвою «приходь з власним пристроєм» (BYOD).

Та яку б дорогу до хмари ви не вибрали, слід забезпечити належну інфраструктуру, щоб постачати сервіси надійно, стало й безпечно. Ви добре знаєте, що техніка APC by Schneider Electric саме й надається до високої надійності, експлуатаційної готовності й безпеки — саме до того, що для будь-якого варіанту роботи з обчислювальними хмарами потрібно безумовно.

У наступному дописі я докладніше зупинюся на тому, як APC by Schneider Electric може придатися партнерам, які бажають почати пропонувати сервіси зовнішнього базування на основі хмарних обчислень — і спрямувати до себе одробину тих мільярдів, які витрачають на це клієнти. Тим часом, перегляньте оприлюднений CompTIA Річний звіт № 5 про тенденції в хмарних обчисленнях — там чимало повчального.